Я сумую за тими часами...

Сумую за тими часами, коли чергувала у кімнаті для військовослужбовців на Одеському автовокзалі. Кожен день то був захват від людської мужності, від зустрічі з справжніми Воїнами. Я слухала історії про людські долі... Іноді страшні, але неймовірно цікаві. Я конспектувала навіть, бо не взмозі запам'ятати купу цікавих деталей. Потім розсказувала про дивовижних людей, які тримають над нами небо...

Півтора роки тому я долучилась до активної боротьби проти одеської злочинної влади. І моє життя змінилось... Я ніби винирнула з чистої як сльоза горної річки і пірнула у багнюку. За цих півтора роки стільки на моєму шляху зустрілося покидьків можновладців з чорною душею, стільки злочинців підлих і безпринципних  пропливло повз мене...

Я не усвідомлювала раніше, що це буде саме так. Але є розуміння, що я повинна робити саме цю справу. Але я сумую... за тими часами....

•   Рубрика: 
• Политика