Якщо не брати до уваги традиційно низьку явку, то виборці у своїй більшості, почали керуватись партійною прихильністю, ідеологією та належністю мажоритарних кандидатів до відповідних партій.
Дуже уважно відфільтровували клонів і наче не вперше почали цікавитись програмами і навіть намагатись їх читати.
Мажоритарка стає нецікавої, можеш засіяти грошима, дитячими майданчиками, пофарбованими лавками чи заліпити все агітацією, але якщо будеш не в тій партії голоси - не отримаєш.
Це має і інший бік, кандидат може похизуватись чудовими результатами, бути максимально впізнаваним і мати в активі корисні досягнення чи щирі прагнення, але знову, якщо партія не та, марно сподіватись на підтримку, і це змушує кандидата в свою чергу шукати політичну платформу на фундаменті якої діяти.
Як бачите, за винятком деяких округів, на шляху до сталого суспільства, ми вже рухаємось там, де виникає природна конкуренція рейтингових партій, а не ресурсу та впливу.