Гуцалюк Сергей Борисович Начальник Южного межрегионального отдела Украинского института национальной памяти

Привид Куяльника

2020-01-13 00:45:36

Як що їхати чи йти понад Куяльницьким лиманом, з лівого берега горою по схилам, чи вздовж берега з низу, то на траверсі поміж селами Старою та Новою Кубанкою у самому лимані можна помітити якісь постаті, котрі сидять чи стоять зігнувшись біля куща. Видно це здаля, десь кілометрів з чотирьох, а ось коли наблизишся майже до того місця, то раптом все це зникає і там де були постаті та кущ плещуться куяльницькі хвилі. Ми це з Володимиром та Мариною з кінного клубу «Кубанка» запримітили ще роки два тому, відпрацьовуючи туристичний кінний маршрут, цікаво, що зявляється це явище як у соняшну так і у хмарну погоду, можливо це оптичний обман але ж, Степ шурхотом ковилу та свіжим вітром нам розповів такі  історії…

Навесні 1691 року загін з двох сотень козаків під керівництвом Фастівського полковника Семена Палія (Гурко) знаходився у степу біля Хаджибею, очікуючи на шляху з Бендер на Очаків великий обоз ханського війська, котре поверталося із вдалого походу на Угорщину з великим скарбом, взятим як трофей. Палій розділив загін на 4 частини по 50 десятків, які розставив по навколишнім балкам, висилаючи час від часу розвідників у всі боки, щоб завчасно приготувати засідку для швидкої і успішної атаки на обоз. Один з загонів стояв у балці між сучасними селами Корсунці та Красносілка, там добре можна було сховати і 1000 людей та коней, а окрім того трава, котра вже густо почала рости по балкам та ярам, і джерело повністю вирішували питання фуражу та води для коней. Одного дня старший загону, молодий, але вже досвідчений козак  Петро Криця надіслав 5 козаків у верхівя Куяльницького лиману, бо в ночі чатові бачили велике зарево з того боку  наче десь там стоїть ворожий дозор та палить вогнище. Козаки повернулись за півтори доби, але не всі. Ось що вони розповіли. Дійсно у верхівях Куяльнику в одній з балок вони вистежили 10 турецьких спагів (вершників), котрі теж як розвідники вислані були у степ стежити. Підгадавши слушний момент, запорожці зненацька напали на них, але турки теж були не ликом шиті і почався бій, а потім і погоня по степу. Двох турків взяли у полон,  семерих зарубали, а ось один турок та молодий козак Данило Губа просто зникли. У розпалі бою Губа почав переслідувати на своїй гнідій прудкій кобилі Березі одного турка вздовж берега Куяльника. Козаки не дочекались його повернення і поїхали шукати. На березі лиману, десь за 2 кілометра в строну моря від місця бою, вони знайшли Данилову  кобилу Березу та ворноного турецького коня, котрі мирно поруч паслися, підпруги на сідлах були відпущені, коні розгнуздані, зброя Данила та турецького вершника лежали складені акуратно в одну купу. До води вело дві пари слідів. Пішли у Куяльник і зникли…

Десь у середині 18 століття, коли степ навколо Куяльнику належав Єдисанським татарам тут трапилась одна історія. Один  гоноровий, але не багатий татарський воїн Ахмет вирішив посвататись до дочки багатого значного бея єдисанців, Фатіми, на що отримав відмову, але донька бея не погодилась з такою ситуацєю і якось разом з Ахметом втекла з батьківського кочівя. Пара вирішила перебратись до Акермана і зажити там новим життям. Однак батько направив своїх челядників слідом, щоб повернути доньку, а Ахмета наказати. Челядники як раз на березі Куяльника натрапили на коней Ахмета та Фатіми, розведене багаття та речі втікачів, вони ще декілька днів оглядали кожну шпаринку степу у тому місці , але окрім слідів двох ніг, котрі чітко було відно на березі лиману нічого не знайшли. Пішли у лиман і назад не повернулись…

Між двома Російсько-Турецькими вінами кінця 18 ст., десь наприкінці 70-х років, невеличка валка чумаків з Поділля вирушила у  Хаджибей з товаром, щоб там, продавши його, закупити щось взамін та набрати у Куяльнику солі. Виторг був добрий і гроші чумаки заробили чималі, «скарбниця» була у скарбника, яку він тримав постійно біля себе у великому гаманці. Чумаки, виїхавши з Хаджибею, за пів дня зупинились на березі лиману, розбили табір та почали видобуток солі , як раз був кінець серпня і в той рік сіль почала випадати рясно через спекотне літо і відсутність дощу. Коли за пару днів вони вже майже загрузились. Трапилась одна пригода, про яку у селах на Поділлі під сучасним Немировом на Вінничині досі можна почути. Один чумак Пилип зник вночі, і ні собаки не почули його зникнення, ні коні і воли, котрі паслись на вижухлій траві, ні чатові . Але зник разом з Пилипом і гаманець, набитий турецькими монетами – скарб всього товариства, котрий мали ділити по чесному по поверненні валки у Немирів. Як міг не почути скарбник, що у нього з під носа забрали гаманець, цього теж ніхто не міг зрозуміти. Але наприкінці дня чумаки знайшли гаманець, з якого ні одна монета не пропала, лежав він на самому березі лиману,  від нього у воду були видно сліди Пилипа. Так саме пішов у лиман і не повернувся…

На початку осені 1922 року одеською ЧК було розроблено операцію з затримання одного з головних  «петлюрівських» підпільників,  гайдамаки та колишнього помічника і охоронця командира Одеської  Гайдамацької дивізії Всеволода Змієнка – сотника Сергія Новосельського (одного з відомих нащадків роду Новосельських). Сотник більшовиків не сприйняв і вів керування підпіллям результативно та зухвало, навіть ходили чутки, що з-за Дністра скоро буде спільно з румунами проведена військова операція і Одеса стане першим визволеним від більшовиків містом, і заживе своїм попереднім безтурботним життям, без реквизицій, розстрілів та інших «прєлєстєй» совєтов. Ніби все ЧК передбачило, і в оточення до Сергія  Новосельського вживили агента, котрий увійшов у довіру і приспали пильність підпільників, але… Агент, молода, вродлива жінка Ганна, дружина загиблого побратима Новосельського Антона Копитка, котра через нужду та страх бути страченою більшовиками погодилась на підступ відносно гайдамаки,  мала виманити Сергія, котрий на той час перебував у Северинівці, що за 45 км від Одеси у верхів’ях лиману у свого гімназійного приятеля, священика місцевої церкви на безлюдний берег Куяльника, де його чекала пастка. Чекісти бачили, як Новосельський та Ганна  виїхали з Северинівки, вели їх до Новокубанки, де вони зупинилися, щоб перепочити. Потім  чекісти раптом відчули страшну втому та заснули, прокинулись за пів доби, але Сергія та Ганну не побачили, лише знайшли після тривалих пошуків срібний портсигар з гравіюванням тризуба та трьома вензельними літерами УНР (Українська Народна Республіка), квітчасту хустку Ганни, а  у балці мирно паслись двоє розсідланих коней та сліди двох людей, котрі вели у лиман. Пішли і слід зник…

Під час оборони Одеси влітку-восени 1941 року над Куяльником було збито германський літак-бомбардувальник, котрий бомбив позиції Червоної армії у Міжлиманні під с.Ілїнкою. Цей літак вже декілька днів сильно дошкуляв оборонцям Одеси, влучно кидаючи бомби на позиції, через нього було виведено з ладу 3 гармати та розтрощено міномет і кулемет «Максим», окрім того було поранено 5 бійців. Солдати, котрі тримали оборону, бачили як зі збитого літака вистрибнули два льотчика і вітром їх парашути понесло в сторону Северинівки та Новокубанки. З позицій по парашутистам почалась стрілянина з усіх видів ручної зброї, навіть на сусідніх позиціях подумали, що румуни з німцями йдуть в атаку. Але вітер все далі і далі уносив людей, що навіть далекобійна та точна «Мосіна» не могла вже достати. Молодий лейтенант Устименко, командир піхотного взводу, котрий був ближче до місця приземлення льотчиків, направив одне відділення, щоб захопити у полон ворожих літунів. Шукали довго цих льотчиків, але знайшли на березі Куяльник лише два прикопаних парашута, речі та документи на льотчиків люфтваффе і дві пари слідів, котрі вели у воду. Пішли у лиман, і все…

Комментарии — 0
Войдите, чтобы написать отзыв.
Кино 42 Экология41 Помощь38 Полиция 36 Больница 30
Последние ЗАПИСИ
Жданов Дмитрий Константинович

Мэрия отказалась принимать старинные таблички под охрану

Ройтбурд Александр Анатольевич

В Украине произошла культурная катастрофа

Экс-патрульная Зоя Мельник

Ночной домашний арест...

Паламарчук Павел Васильевич

В Одесі - черговий тупий бандитизм і свавілля "правоохоронних" органів

Волонтер Екатерина Ножевникова

В ситуации с трагедией на Троицкой, где погибли дети, просто нашли крайнего

Гуцалюк Сергей Борисович

По ситуації з Андрієм Хаєцьким

Гинак Алла Федоровна

Видимо опять возьмёт верх гречка, слегка присыпанная небольшим количеством денежных знаков

Эко-активист Владислав Балинский

У північних районах Одеської області приготуватися до нічних заморозків

Крупица Наталья Григорьевна

Непродуманные действия Службы автомобильных дорог провоцируют конфликтную ситуацию

Жданов Дмитрий Константинович

Друзья! Нужна помощь!