Ще однією екологічною загрозою для Куяльницького лиману є стихійні сміттєві звалища, які утворюються поряд з населеними пунктами (особливо в районі сіл Котовка (правий берег) і Корсунці (лівий берег). Періодичні суботники по розчищенню території практично не приносять результатів: через 1-2 тиждень після збирання сміттєві звалища виникають знову. Як видно на фотографіях, найчастіше місцеві жителі використовують ерозійні утворення на схилах берегових обривів Куяльника наче сміттєпровід.
Також скупчення сміття нами фіксувалися в районі села Іллінка, Августівка (правий берег) і Кубанка (лівий берег). Ці скупчення розташовуються в кар'єрних ямах, виритих копачами піску. Швидше за все, заповнення цих ям сміттям відбувалося за рахунок перенесення сміття, залишеного туристами в місцях привалів вітрами. Фактично, ми спостерігаємо процес природного самовідновлення екосистеми лиману: сміття вітрами переноситься в кар'єрні ями, які поступово затягуються за рахунок перенесення вітрами і піщаного матеріалу. У подальшому частину сміття в цих ямах буде повністю перероблена. Залишаться тільки пластикові та поліетиленові компоненти, які, поховані під шаром піску в 0.5 - 1 м вже не будуть становити небезпеку для наземних мешканців узбережжя лиману.
У 2 км від дачі Розенберга (правий берег лиману, північніше грязелікарні) нами були виявлені старовинні компостні ями (швидше за все це було сміттєзвалище приватних санаторіїв, яких було дуже багато на рубежі 19-20 століть). Вимоїнах, що розкрила ці ями були знайдені осколки старовинного посуду, а так само аптекарську тару.