Сердюк Владислав Михайлович

Халтура і патріотизм

2017-09-07 13:53:09

В Радянському Союзі, в якому я колись жив, було багато цікавих речей, які мене дуже дивували. Наприклад, мене дуже дивували пам'ятники і монументи, присвячені радянсько-німецькій війні. Я не міг зрозуміти, як величезна "родіна-мать", яка тримає в руках щит і меч воїна періоду Київської Русі, може асоціюватись з вшануванням людей, загиблих на тій війні. Радянського Союзу вже давно нема, але "совкові" традиції в мистецтві залишились.

Така думка мені прийшла в голову, коли я побачив проект пам'ятника Героям Небесної Сотні, який став переможцем на конкурсі, оголошенному Одеською обласною радою. Я не маю спеціальної мистецької освіти, але я бачив багато пам'ятників і монументів як в Україні, так і в інших країнах, і можу впевненно сказати авторам цього монументу - це халтура.

Мої думку розділяє багато людей. Як тільки зображення переможного проекту з'явилось у мережі, відразу люди почали давати йому образливі назви: бамбук, голки для ін'єкцій, макарони та інше. Таке враження складається, коли дивишся на проект монумента, базовою частиною якого є труби, які хаотично стирчать з землі в різні боки. По задуму автора - це органні труби. Може автор ніколи не бачив справжній орган? Ще більше мене засмутило те, що по версії "вільних художників"-авторів переможного проекту, кожні чотири години з цих труб буде лунати гімн України. Я не розумію, як можна було головну мелодію країни, з якою люди вмирали на Майдані і в Донецькому аеропорту, опустити до рівня мелодії, яка лунає на Одеському залізничному вокзалі перед кожною відправкою потягу. Це ідиотизм, а не патріотизм. До того ж, в процесі конкурсу більшість інтернет-користувачів проголосувала за інший варіант пам'ятника Героям Небесної Сотні. Той другий варіант підтримало і керівництво Одеської обласної ради. Але перемогли чомусь "труби". Дивна історія, дуже дивна.

Комментарии — 0
Войдите, чтобы написать отзыв.
Кино 41 Экология40 Помощь36 Полиция 36 Больница 30