Сьогодні всі обговорюють зняття депутатської недоторканності.
І вас всіх, звичайно ж, дуже хвилює моя думка з цього приводу))
Всім очевидно, що депутатська недоторканність була придумана не просто так і існує в абсолютній більшості цивілізованих країн світу. Саме вона захищає опозиційних депутатів від необґрунтованого переслідування за свою опозиційну діяльність. Навіть провладні депутати, у випадку явної надуманості звинувачень, відмовляються знімати з колег недоторканність, чудово розуміючи, що вони можуть бути наступними.
Але українські реалії полягають в тому, що завдяки недоторканності депутати уникають кримінальної відповідальності. І навіть не напряму завдяки неї, мені важко згадати, коли з народного депутата його колеги відмовились знімати недоторканність, якщо злочинність його діяння була очевидна. Уникнути відповідальності дозволяє довга процедура, під час якої народний депутат може втікти на окуповані території чи в росію, або іншу країні, громадянином якої він несподівано)) виявився та яка не видає своїх. Ще одна причина для зняття - неможливість проводити негласні слідчі дії, щоб зібрати достатньо доказів.
Так чому б тоді просто не обмежити цю недоторканність? Наприклад, дозволити правоохоронним органам проводити всі необхідні їм дії, окрім обшуку робочих кабінетів та приймалень народного депутата та доступу до листувань народного депутата. Окрім цього, одразу після внесення документів на зняття недоторканності до Верховної ради - обмежити пересування народного депутата, наприклад, заборона виїзду з Києва з обов’язковим носінням електронного браслету. Ця заборона триває тиждень, за цей тиждень Верховна Рада зобов`язана прийняти рішення щодо обґрунтованості подання на зняття недоторканності та дати/не дати дозвіл на це.
Як на мене - це був би гарний компроміс, враховуючи українські реалії. А що думаєте ви?