Чумаков Отец Александр Монах-салезианин УГКЦ

Не йдіть за комуністами, не руйнуйте, бо буде гірше

2017-12-20 16:55:45

Свого часу я був проти відновлення на Єкатериненській площі зруйнованого комуністами пам'ятника Імператриці Катерині ІІ та її сподвижникам, що наново заснували Одессу. Але оскільки він був все ж таки відновлений у відповідності до свого початкового стану, кажу тепер: не йдіть за комуністами, не руйнуйте, не чіпайте, бо буде гірше.

Гірше "націоналістичного неврозу" є тільки "націоналістичний психоз".

Націоналістичний невроз діагностуємо тоді, коли у нації є достатньо можливостей для здійснення свого існування, але вона вперто і начебто несвідомо зіштовхує себе на шлях нескінчених скандалів, публічних свар, створення міфів, нав'язування зовнішньому середовищу примарних образів себе самої. Коли замість того, щоби прийняти себе у всій цілісності своєї історії, нація одні події замінює власними вигадками про ці події, інші ліквідує через полювання на матеріальні позначки, що залишилися від подій, за логікою "нема матеріальних доказів, то й нема факту".

Невротична нація - це нація, яка є роздертою між істеричними плачами, соплями-воплями про те, як її всебічно безперервно гвалтують "оці зайди", і агресивністю нищівної ненависті відносно тих, кого окреслено "чужим за ідеологично-культурною ознакою".

Невротична нація - це нація, яка захищає сама себе від себе самої через впровадження табу, заборон, зачисток, підміни фактів уявними фантазіями на тему "як би воно мало відбутися, якщо би відбувалося так, як було би добре".

Невротична нація знищить кожного, хто спробує повернути її до здоров'я через її прийняття себе такою, якою вона дійсно і правдиво є - перед усім через прийняття правди про автентичність власного історичного існування без цензури і купюр та зачисток і міфологизації.

Українській нації радив на початку тисячоліття Святий Папа Йоан Павел ІІ прийняти власну історію як особисту історію кожного окремого українця. Прийняти власну історію такою, якою вона була з усіма звершеннями і негараздами, з тим, чим пишаємося, і тим, чого соромимося, - бо це наша власність, наша ідентичність, наша автентичність, яку маємо в правді перетворити на історію Спасіння і Воскресіння з мертвих.

Рація. Без такого прийняття себе самої не буде для нації ані звільнення, ані поступу - лише невроз плаксиво-агресивного самознищення.

Скажіть: як відділити українських інтелігентів і літераторів другої половини ХІХ століття від пейзажів Петербурга? Від вируючих думок імперських часописів, від бесід в салонах і гостинних обох столиць та провінційного Києва, який все ж таки додавав щось своє в загальний котел загальної культури? Як відділити Маланюка від Гумільова, Ахматової? Як відділити юного Тичину від Блока, Бєлого, ворохів текстів символістів, від Рільке, від...? Як відділити Зерова від широти і довготи його загальносвітового культурного контексту? Як відділити історію і культуру Західної України від історії і культури Польщі та Литви? Як відділити Польщу і Литву від львівської старувки або навіть вмерзлості в сибирський контекст, в Тобольськ, Іркутськ, Нарєчінск? Поляк може тішити свій національний невроз "палаючою ненавистю" до намісників московського царя, але ніхто і ніяк не відділить варшавсько-люблінські землі від того, що на них виконувалось задля царських указів - і це назавжди є історією Польщі, як би це не інтерпретувати, як би до цього не відноситись.
Поляк може називати імператрицю Катерину ІІ курвою, але це не викреслить імператриці Катерини ІІ - курви з польської історії.

Можна до нескінченості істерикувати і тішити свій національний невроз акціями криків, плачів і ненависті, але не можна змінити історію і присутність в історії осіб і ситуацій.

Понад дві сотні років тому сталося так, що у наслідок стратегій і тактик російсько-турецької війни, які були розроблені і здійснені військовими Імператриці Катерини ІІ (курви?), турецька фортеця Гаджибей, яка була розташована Турецькою Імперією на місці прадавнього поселення з різними у різні часи назвами, перейшла у володіння Російської Імперії.
Задля стратегічних розробок імператорського штабу, які стали наслідком бажань і думок Імператриці Катерини ІІ (курви?) на місті турецької фортеці було розташовано місто з портом, інтенсивною торгівлею і перспективою форпосту Російської Імперії в напрямку Балкан. Згодом нова розбудова на місці стародавніх поселень і турецької фортеці отримала назву Одесса і стало місцем, яке розвинулося до всесвітньо відомого конкурента північних столиць Імперії.

Чи можна витяти Імператрицю Катерину ІІ (курву?) та її генералів, які стали засновниками оновленого міста, з історії самого міста? Чи можна викреслити їх вплив на все, що відбулося задля наявності Одесси в загальносвітовому контексті, як політичному, економічному, так і культурному?

Ні, не можна! Бо воно вже відбулось, а те, що відбулось, не має варіантів.

Але задля невротичної хвороби, задля агресивної закомплексованості невротичної нації, яка вперто не хоче прийняти себе В ПРАВДІ, але хоче існувати в міфічному контексті компенсаторних фантазій, самозадоволень і ідеологічних мастурбацій, можна провести зачистки всього, у чому залишився СЛІД: вкрасти і продати "наліво" унікальний флот, знищити унікальний порт, перепланувати вулиці, знищити архітектурні шедеври і ансамблі, довести до трупного смердючого стану місцеву науку, мистецтва, культуру, зруйнувати наукові школи, університети, бібліотеки, музеї. І - безумовно і обов'язково!!! - знести пам'ятник Імператриці Катерині, яка безумовно є - за словами Великого Кобзаря! - курвою, що катувала нашу козацьку романтику після того, як ми Коліївщиною прогулялися, - та її військовим начальникам, прихвостням, кобелям, що за її наказом катували нашу гайдамацьку романтику і ранили нас і над нами знущалися і нам до цього часу боляче - йййооооой!

Ось знесемо пам'ятник курві Катерині і будемо жити вільно, гарно, добре, їсти галушки в вишневому садочку та й співати і тішитися. І всього у нас буде вдосталь, і будемо ми найкращі з усіх. Треба тільки головну перешкоду усунути з невротичної національної пам'яті - і все буде гаразд. Ось так виглядає наше з вами сьогоднішне невротичне навіювання, компенсаторна брехня, інфантильна мастурбація з приводу фантазій самонавіювання. Хвороба.

Ціле горе у тому, що є вихід з цього стану і можливим є оздоровлення та корекція поведінки. АЛЕ! - хворий на невроз більше любить, цінує і плекає свою хворобу, чим реальність власного існування і перспективу правдивого власного життя.
Таким є шлях невротичного самознищення.

І як написано було на самому початку: гірше "націоналістичного неврозу" є тільки "націоналістичний психоз". Не приведи, Господи, опинитися в його тотальних обіймах з спрощеним діапазоном між втратившою людську подобу національною елітою і крематоріями концентраційних таборів.

Молимося: не приведи, Господи!

Комментарии — 0
Войдите, чтобы написать отзыв.
Экология43 Кино 42 Помощь39 Полиция 36 Больница 30
Последние ЗАПИСИ
Федорова Екатерина Викторовна

Обращение к жителям области с просьбой об обратной связи для получения реальной картины состояния сел и посёлков нашего региона

Ройтбурд Александр Анатольевич

Можно ли украинцам пользоваться российской вакциной?

Калинчук Сергей Васильевич

У нас в стране очередной анти-рекорд - 5804 случая заболевания за сутки

Крупица Наталья Григорьевна

Разговор о нашем будущем

Куренной Владимир Константинович

Почему бы Украине не стать британским особым партнером и другом на востоке континента?

Волонтер Екатерина Ножевникова

В нашем городе стариков отправляют умирать

Куренной Владимир Константинович

Жизненное пространство самозванца Лукашенко сужается

Лабас Вадим Ильич

По обострению войны между «Азербайджаном и Арменией»

Гинак Алла Федоровна

Выборы должны проходить минимум раз в два года

Русев Иван Трифонович

Возвращение Робинзона