Відвідав місце подій, щоб перевірити чи так це є насправді.
З позитивного:
- Будівництво (при)зупинено. Нові стіни не зводяться, на даху нікого немає. Прибрали також будівельні висотні конструкції, що були на самому дому-стіні.
- Є всі ознаки того, що об'єкт готують до консервації. На місці є 4 робітника (чи за договором вони працюють?), котрі проводять зварювальні роботи: роблять ґрати, встановлюють їх на вікна та двері, щоб на об'єкт ніхто не міг потрапити. Самі ж робочі кажуть, що вказівок на прибирання залишеної минулогт разу битої цегли і продовжити будувати у них не було.
- Так як під час минулого протесту-прибирання у забудовника чомусь зникло підведене на місце електропостачання, туди пригнали великий генератор. Він же є водночас і мінусом, нижче скажу чому.
З негативного:
- Електрогенератор поставлений так, що кабель від нього йде прямо через вихід з території дитсадка, тому діти і їх батьки постійно через нього ходять. Це, м'яко кажучи, не дуже безпечно.
- Також з боку задньої стіни нахаббудови, практично на території того ж дитсадка немає жодного паркану, щоб убезпечити тих, хто ходить в подвір'ї. Техніка безпеки? Не чули.
- Там, де прибрали висотну будконструкцію від будинку-пам'ятки, залишився шмат стіни 3го поверху, до якої під час акції фізично неможливо було дістатись. Також ніхто не провів фасадно-облицювальних робіт, а тому колір у бокової сторони будинку — сіро-брудний та цим псується візуальний вигляд і сам ефект "однієї стіни".
В цілому схоже на те, що в цьому раунді громадянське суспільство таки перемагає і дійсно будівництво зупинено. Але чи стане цей раунд останнім? Чи поставиться крапка в історії війни між одеситами та нахабним забудовником Ігорем Тєпліцом? Час покаже. Але поки ми всі є активними і небайдужими жителями міста та громадянами України, шанси на справедливість усе-таки є. А тому головне — не зупинятись, не боятись та діяти, коли цього вимагає ситуація.